СТВОРЕННЯ ПРИВАТНОГО ФОНДУ (PRIVATSTIFTUNG)

Це юридична особа, яка створюється однією або декількома фізичними або
юридичними особами для певної мети та має бенефіціарів.

Приватний фонд може бути створений для будь-якої законної особистої чи суспільної мети. При
цьому йому не дозволяється займатися комерційною діяльністю (крім побічної
діяльності), або керувати партнерством, або приймати особисту відповідальність за
партнерство.

Власник коштів або засновник передає активи під управління довірчим
управителя.

Він контролює, щоб розпорядження майном відповідало цілям:

  • передачу коштів у спадок;
  • збереження активів;
  • сімейного та особистого забезпечення;
  • благодійності;
  • культурної, наукової чи іншої подібної діяльності тощо.

Статут

Статут фонду (Stiftungserklärung) – це документ, який містить основні положення діяльності фонду.

З статуту проводиться запис у реєстрі юридичних. Засновник фонду може залишатися у статуті неназваним.

Інші положення фонду можуть бути включені до інструкції фонду. Інструкції є приватним документом, який не потрібно подавати до торговельного реєстру.

Управління та аудит

Організаційна структура приватного фонду складається з правління, ревізора та в деяких
випадках наглядової ради.

Правління, зазвичай, призначається засновником фонду. Воно складається з трьох фізичних осіб,
двоє з яких є резидентами Австрії чи ЄС. Члени правління можуть бути
учасниками товариства-засновника фонду, однак вони не можуть бути бенефіціарами
фонду чи близькими родичами бенефіціарів. Засновники мають повноваження
розпустити правління, вносити поправки до статуту та інших.

Наглядова рада передбачена лише у випадках, коли кількість службовців становить більше
300 або фонд очолює концерн та складає консолідовану звітність.

Фонд повинен складати щорічну фінансову звітність, що перевіряється аудитором,
призначеним місцевим судом.

Статутний фонд

Фонд активів учасників має становити щонайменше 70 000 євро.

Етапи створення фонду:

  • створення статуту;
  • вказівку назви,
  • юридичної адреси, складу правління, розміру капіталу, мети;
  • посвідчення документації у нотаріуса;
  • запис у торговому реєстрі;
  • внесення капіталу;
  • створення ради директорів.

Оподаткування

На переказ активів від засновника фонду сплачується вхідний податок 2,5% (Stiftungseingangssteuer).

Пожертвування нерухомості підлягають еквіваленту податку як на придбання
нерухомості у розмірі 3,5% (від вартості нерухомості 400 001 євро) та 1,1% на внесення до
поземельний реєстр.

Дохід австрійського приватного фонду підлягає корпоративному податку у розмірі 25%.

Виплати бенефіціарам оподатковуються на приріст капіталу у розмірі 27,5%.

Звільнено від податків:

  • прижиттєве дарування на користь засновників та релігійних некомерційних одиниць;
  • заповідальні положення, що стосуються депозитів, акцій, часток у капіталі не менше
    1%;
  • дивіденди від австрійських/іноземних компаній (якщо вони не входять до ЄС/ЄЕП, частка
    має бути не менше 10%);
  • продаж нерухомості, яка була безоплатно передана фонду приватними
    особами;
  • виплати бенефіціарам із майна, яке не належить до доходів із капіталу.

Ліквідація фонду

Фонд підлягає ліквідації у разі, якщо:

  • вказаний у статуті термін дії фонду минув;
  • відкрито процедуру банкрутства;
  • за рішенням суду, що набрало чинності, про припинення провадження через
    нестачі коштів;
  • за одноголосним рішенням правління;
  • за рішенням суду та інших.